Чарун

Терун переміг у перегоні за юсьо. Усьоме. Незважаючи на те, що стан його колін помітно гірший, ніж у попередні півріччя, коли він здобув 5 кубків імператора та звання йокодзуни.

Питання, мабуть, в рівні супротивників? Лишень один озекі з трьох — Такакейшо, і те в останній день, спромігся здобути переважання перемог — качікоші. Мітакеумі, всього лиш після другого турніру у ранзі озекі, пішов у кадобан. Замість славної змістовної швидкої ходи до найвищого ієрархічного. Ну, а.. Шьодай — знаний в усьому світі спеціаліст з регулярних провалів у кадуху…

Таканошьо, що дуже добре йшов по турніру, не впорався із навантаженням, програвши останній двобій у сенсюраку. Терун мав тільки завалити Мітю. Що й утворилося на очах вельмишановного панства.

Так чи інакше — маємо чемпіона. Який остаточно перевершив Какурю, здобувши на один кубок більше. Проте, шикарна обіцянка виграти усі трофеї року — нездійсненна.

Точіношін здобув мінімальний, але качікоші. Вдруге поспіль, що вже помітне досягнення — на тлі його виступів за останні 11 башьо.

У Шіші турнір не задався. Після першої перемоги пішли поразки, швидкий макекоші, але два останні поєдинки він виграв, результат 3-4. Буде певний спуск у бандзуке. Таке. Насамперед, нам невідомий його психологічний стан. Нагадаю, Сергій з окупованого орками Мелітополя: як там справи у його родичів, що там відбувається з ними… І взагалі — війна… Російська наволоч нищить все, до чого може дотягнутися. І всіх… Але розплата прийде, і помста неминуча. Начувайтеся, кремлівські гномікі. Тримайся, Сергію, все буде Україна.

Ну, а: я майже не дивився башьо. Лічені епізоди. Та й, навіть, результати проглядав по діагоналі. Звичайно, завантажив усі записи по змагальних днях, дякувати НаттоСумо. Впевнений, прийде час, коли можна буде спокійно, без поспіху та тривог, це все подивитися……

Віримо в ЗСУ. Перемога за нами. Слава Україні!