Перше кюджьо
Вчора увечері накидав трохи словечок. І так й не опублікував, бо одне потребує іншого, п’яте-десяте, а сумо цього разу практично в торікумно-текстовому режимі спостерігаю. Писати нема про що толком. … Але сьогодні з’явилася очікувана, зате не дуже приємна новина. Хошьорю знявся з дебютного турніру. Вперше за 39 років йокодзуна, що дебютує, робить те саме прислів’яне кюджьо.
До того ж, пам’ятними залишаються його промовисті слова: що він не буде робити ЦЕ. Що він — йокодзуна нової формації. На жаль, получилося так, що формація виявилася старою й не хорошою. Він повторив «подвиг» не дуже достойного йокодзуни Футахагуро, навіть погіршивши його дебютний =результат=.
Кар’єра Футахагуро швидко згасла. Він провів лише 8 турнірів у найвищому ранзі. Не змігши виконати жодного йокодзунського =нормативу=, на додачу провалившись й у нормативах порядної людини.
Мені дуже шкода, що Хошьорю почали порівнювати з цим паном.
Я вважаю, що Хошьорю не справився психологічно із цим тягарем. Йому потрібне вагоме слово наставника. Але навряд він зможе таке слово отримати від свого дядька. І… якщо хтось й зможе підтримати розгубленого хлопця, то, на сугубо мою думку, це Терунофуджі. Йому потрібен не дай-йокодзуна, не монстр, не рекордсмен, не робот.. а людина, що вміє долати перешкоди і повертатися з небуття.
Поки не пізно.
Але… Якщо ми спостерігаємо ментальні кризи у сучасних високотехнологічних лоно-цивілізаційних видах спорту, що казати про дрімуче заповідне сумо, де навіть фізичні травми лікують виштовхуванням пацієнта на дохьо, з якого він упав і забився…
._.
На момент 9-го дня першого турніру після підвищення — йокодзуна Хошьорю є найгіршим новоспорудженим йокодзуною в історії сумо. 4 програші, з яких три кінбоші — золоті зірки рядовим борцям. А попереду усе саньяку за виключенням Абі, якому Хо програв у перший же свій йокодзунський змагальний день.
Цікавий нюанс полягає в тому, що — якби Хошьорю не зробили йокодзуною, в нього була б попереду величезна кар’єра, тривалістю років в 10, а то й 15. Він міг би залишатись озеки, міг би втратити це звання, товктися у саньяку, або дрифтувати по маегашірам. Байдуже. Ніхто й ніколи нічого б не сказав. Особливого.
Проте, хоча кадобана в йокодзун, так би мовити, не є, існує офіційна традиція вважати, що великий чемпіон повинен виступати по-чемпіонському. Для цього є Комітет з нагляду за відповідностями, ака YDC. Який може виказати три ступеня невдоволення роботою головної особи в сумошній ієрархії. Третій ступінь — добровільно-примусова відставка. Й ніяких цвяхів. Окрім цвяху під кешьо-маваші та підставочки під меч.
Дві тези.
1) Я вважаю, що статус цунаторі для Хошьорю треба було продовжити на березень. Тобто дивитись на нього просто зараз. Й лише після позитивного результату (інакше кажучи, ДКП — другого кубка поспіль) давати цуну (або не давати). Тому що це Хошьорю. Він не став за один чарівний вечір Асашьорю, або навіть,.. Ну не будемо застосовувати невдячні порівняння. І всі його знані вади та недоліки залишилися при ньому, включаючи нехарактерну для його великого дядька ментальну ковбасню. На превеликий жаль.
Проблема в тому, що старцям конче потрібне було заповнити порожнє місце активного йокодзуни. Насправді, такого персонажа не було давненько, мабуть з часів панування Хакухо. Років з 10. Потім, в основному, спостерігався йокодзунний лазарет. Починаючи від Кісеносато, включаючи самого Хакуху, якого узяли роки, Какурю і, звичайно, за фактом дуже хворого Терунофуджі.
2) І тим самим старці вбили двох джейранів. Вони миттю отримали йокодзуну, з шансами на те, що він упорається з цією роботою. А якщо не впорається — можна швидко позбутися спритного ґайджіна, тим паче з такою національною і сімейною історією. Й чекати на японського йо. Який, хоча б один, та наскребеться.
Другий джейран другого пункту поки що працює добре.
···:.:···
2025.03.19, 03:11 Тільки-но помітив, що в якості заголовка залишився чернетковий варіант ‘Jokozuna’. Виправлю. Бо я не мав жодного наміру =потішатися= над Хошьорю і його ситуацією.