Хаку — но!

Гха. Остання спадщина тов. Хакухо була вичищена з січневого бандзуке (ніби й не було). Усі колишні хлопаки з Міягіно-бея (які ще залишилися) були перейменовані на ісегахамський манер. Окрім Енхо. Бо ТМ. Таким чином, Хакуохо, колишня яскрава надія найвеличнішого йокодзуни, нині прозивається Хакунофуджі…

Цікаво, коли Міягіно ставили на партійний контроль, чи було в планах стариганів саме так розвинути події? Чи їм просто повезло, що Хакухо не витримав — і пішов із зоологічного саду на вольні хліби? Чи вони саме на це й розраховували, неспішною підступністю своєю наслідуючи найкращі зразки найкращого зі світів?

Н-да, Хакухи приходять і Хакухи уходять, а сумо перебуває вовіки. А хто не поміститься на скрижалі, той не поміститься.